Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
- Сутність
Образотворче мистецтво відображає дійсність у наочних образах, відтворює об'єктивно наявні властивості реального світу: об'єм, колір,
просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище
тощо. Проте образотворче мистецтво зображує не тільки те, що доступне
безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь. Воно розкриває духовний склад людини, її психологію.
- Відображення дійсності
Образотворче мистецтво у сукупності своїх видів створює реальну картину життя людини та природи, а також наочно втілює ті образи, яких немає в реальності, які є наслідком людської фантазії.
- Професії у царині образотворчого мистецтва
Творчих працівників у царині образотворчого мистецтва узагальнено називають художниками (хоча здебільшого кожен із них спеціалізується у певній галузі образотворчого мистецтва — як скульптор, маляр, графік тощо).
- Образотворче мистецтво як галузь науки
Галузь передбачає дослідження засадничих закономірностей генези й
еволюції образотворчого мистецтва як у цілому, так і на певних історично
детермінованих стадіях його розвитку, зокрема стильових, у різному національному
контексті; стадії над усім комплексом питань, пов'язаних із з'ясуванням
специфіки жанрово-видової структури образотворчого мистецтва, його
змісту та форми; здійснення опису, аналізу, витлумачення, атрибуції мистецьких творів, розгляд особливостей їх суспільного функціонування; вивчення набутків окремих національних шкіл мистецтва, творчої практики художніх об'єднань, угруповань, окремих художників.
При розробленні тієї чи іншої проблематики спирається на досягнення музеєзнавства, реставрації, інших допоміжних дисциплін, враховує досвід споріднених суспільних наук.
Комментариев нет:
Отправить комментарий